Проблема над якою працюю: «Використання ігрових технологій як засобу стимулювання пізнавальної і творчої активності учнів».
Гра – це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається животворний потік уявлень, понять про оточуючий світ. Гра – це іскорка, яка запалює вогник допитливості і зацікавлення. В.О.Сухомлинський
Ігрові технології є однією з унікальних форм навчання, яка дозволяє зробити цікавими і захоплюючими не тільки роботу учнів на творчо-пошуковому рівні, але й буденні кроки з вивчення предмету математики. Ігрові технології використовують у навчанні з прадавніх часів. Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості, важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності. Перехід до навчання за новим Державним стандартом передбачає формування ключової компетентності учня – уміння вчитися. А гра виступає цінним засобом формування розумової активності учнів, вона активізує психологічні процеси, пробуджує інтерес до пізнання. Гра є природною діяльністю дитини, в якій вона отримує широкі можливості для виявлення особистісної активності, творчості, демонстрації власних потенційних можливостей.
Граючи на уроці, діти психологічно розкуті, що сприяє вияву їхніх творчих здібностей. Непомітно для себе дитина пізнає радість від навчання.
Іншою позитивною стороною гри є те, що вона сприяє використанню знань у новій ситуації, таким чином, вивчений учнями матеріал проходить через своєрідну практику, вносить різноманітність і інтерес у навчальний процес. У процесі гри в дітей виробляється звичка зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно, розвивається увага, пам’ять, бажання вчитися.
У грі найповніше проявляються індивідуальні особливості, інтелектуальні можливості, нахили, здібності дітей. Гра – це творчість, гра – праця.
Гра належить до традиційних і визнаних методів навчання і виховання. Цінність цього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховна функція діють у тісному взаємозв’язку. Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість. Гра є самостійною діяльністю учнів, яка поступово перетворюється у засіб виховання і дає змогу використати її для розв’язання відповідних завдань.
Особливе місце в розвитку пізнавальної активності школярів відводжу дидактичним іграм. Саме дидактичні ігри поєднують елементи навчання з радісною для дітей ігровою діяльністю. Дидактична гра має сталу структуру, яка відрізняє її від інших видів діяльності дітей. Сучасна дидактика звертається до ігрових технологій, бо вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагога й учнів, продуктивної форми їх спілкування з властивими їм елементами змагання, безпосередності, цікавості, що і зумовлює актуальність висвітленої проблеми.
Проте до гри є ряд вимог, а саме:
• гра має бути доступна за змістом і формою;
• тісно пов'язана з навчальною діяльністю;
• яскраво унаочнена;
• доведеною до логічного завершення;
• відповідати рівню розвитку дітей;
• мати цікавий ігровий матеріал;
• проводитись під керівництвом вчителя.
Ігри можна використовувати на різних етапах уроку, а саме:
1) вивченні нового матеріалу:
- допомагає зацікавити новою темою,
- зробити зміст теми доступним, зрозумілим.
2) закріпленні вивченого матеріалу:
- сприяє відпрацюванню навичок, задіюючи різні види запам'ятовування.
3) контролі засвоєння і узагальнення знань:
- спрацьовує механізм змагання, що сприяє максимальному самовираженню.
Ігрова технологія будується як цілісне утворення, яке охоплює певну частину навчального процесу та об'єднане загальним змістом, сюжетом, персонажем. При цьому ігровий сюжет розвивається паралельно основному змісту навчання, допомагає активізувати навчальний процес, засвоювати ряд навчальних елементів
Вивчений в процесі ігрової діяльності матеріал забувається учнями у меншій мірі і повільніше, ніж матеріал, при вивченні якого гра не використовувалася. Це пояснюється, перш за все, тим, що в грі органічно поєднується цікавість, що робить процес пізнання доступним і захоплюючим для школярів, і діяльність, завдяки участі якої в процесі навчання, засвоєння знань стає більш якісним і міцним.
У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися. самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються, до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні.
Розвиваючі ігри та нестандартні уроки (урок-гра, урок-подорож, урок-мандрівка, урок з використанням ІКТ, та ін.) роблять навчання легким, доступним, простим, цікавим. Такі уроки та ігри сприяють всебічному гармонійному розвитку дітей, розвивають творчу особистість, сприяють розвитку пізнавальних інтересів, розумових процесів і позитивної мотивації до навчання дітей. Звідси випливає, що використання розвиваючих ігор та вправ на уроках є невід’ємною частиною навчального процесу.
Завдяки успішному проведенню ігор розвинулася пізнавальна самостійність учнів. Така організація здобуття знань дає змогу максимально активізувати навчально-пізнавальну діяльність учнів на уроках і водночас сприяє не тільки підвищенню якості навчання, а й забезпеченню емоційного благополуччя та психологічного комфорту кожній дитині. В процесі проведення уроків з елементами гри, реалізується ідея співдружності, змагання, самоуправління , виховання відповідальності кожного за результати своєї праці, а основне – інтерес дітей до навчання. Завдяки ігровим формам занять вдалося залучити пасивних учнів до систематичної розумової праці, дати змогу дитині відчути успіх, повірити в свої сили.
Працюючи над проблемою «Формування ключових компетентностей учнів шляхом впровадження ігрових технологій. » я переконалася, що саме в іграх розпочинається невимушене спілкування дитини з колективом класу, взаєморозуміння між вчителем і учнем. Тому мені, саме завдяки ігровим формам навчання, вдалося залучити пасивних учнів до систематичної розумової праці, дати змогу дитині відчути успіх, повірити в свої сили, навчати без примусу, щоб кожен учень був не просто слухачем, а дослідником, фантазером, винахідником і просто жив щасливим життям .
Презентація
Комментариев нет:
Отправить комментарий