Математика

Щановні учні! 

Щиро вітаю вас з початком нового навчального року, Днем знань - всенародним святом мудрості, добра, натхнення та нових відкриттів. Перше вересня єднає нас усіх, бо кожен колись у цей день переступив поріг рідної школи, відкрив першу книжку, написав перше слово. Роки навчання – найкращі в нашому житті. Саме в цей час ми знаходимо вірних друзів, відкриваємо у собі здібності, визначаємо орієнтири на все життя. Зі святом усіх!

 УВАГА!

  Шановні учні та батьки!

      З метою недопущення коронавірусної інфекції з 12 березня по 03 квітня 2020 року призупинено освітній процес в навчальних закладах.

https://mon.gov.ua/ua/news/5-rechej-pro-koronavirus-yaki-potribno-znati-batkam-mon-ta-moz-dayut-rozyasnennya

Геометрія 8 клас

Опрацювати тему: Поняття площі. Основні властивості площ.

Виконати № 844, 846, 851, 854.

Математика 6 клас

Повторити §46, 47

Виконати № 1297, 1299, 1303, 1306

Алгебра 10 клас

Опрацювати §17,18

№ 17.2; 17.4; 17.6; 17.10; 17.16

Біологія 6 клас

Опрацювати §45

Виконати тестові завдання на ст. 169

Біологія 8 клас

Опрацювати § 53

Скласти таблицю «Структури, які забезпечують регуляцію процесів життєдіяльності, їхні функції»

Біологія 9 клас

Опрацювати §45

Виписати ключові терміни та поняття. 

8 клас

Українська мова

§31, впр. 371, стр. 184(таблиця) вивчить, впр. 376

Українська література

Дочитати повість « Шпага Славка Беркута»

стр. 256(1,2 завдання)

Російська мова

Написати твір «Волшебство сказки»

Зарубіжна література

Читати «Мольєр», «Міщанин – шляхтич»

Англійська мова

В.1 стр.155, в.2 стр.157, в.8 стр.160, в.1 стр.162.

Історія України

§28, 29, 30

Всесвітня історія

§22,23,24,25

Алгебра

§22,23 №836,838,844,846,848

§24 №890,895,898,903,908,910

Геометрія

§23 № 858,862,866

§24 №883,889,891,893,900

Фізика

§33 впр. 33,  §34 впр.34,   §35 впр.35

Географія

§41,42,43,44,45

Позначити на к/к Кримські гори, підготувати повідомлення про проблеми Чорного моря

Хімія

§24,25,26

Біологія

§42,43,44,45

Якимівський НВК

Конспект інтегрованого уроку математики

та історії України в 5 класі.

            Площа прямокутника і квадрата. Українське 

                       козацтво в битвах і походах.

                                                                                             Вчитель І категорії

                                                                                             Соловей Л.О

Тема. Площа прямокутника і квадрата. Українське козацтво в битвах і походах.

Мета: застосування умінь і навичок обчислювати площу прямокутника і квадрата для розв’язування нестандартних задач на козацьку тематику;

удосконалення умінь і навичок учнів перетворювати одні одиниці площі в інші; обирати раціональний спосіб виконання усних і письмових обчислень;

формування уявлень учнів про козацтво, Запорізьку Січ та ознайомлення їх з організацією життя на Січі, походами. побутом, звичаями козаків;

розвиток логічного мислення, пам'яті, вміння аналізувати, культури мовлення;

виховання волелюбних і свідомих патріотів-українців, мужніх захисників Батьківщини;

Тип уроку. Застосування знань, умінь і навичок.

Форма проведення. Інтегрований урок

Хід уроку

І. Організація класу.

• Будь- яка робота виконується легше, якщо гарний настрій!
• Тому перед початком роботи усміхніться, і почнемо працювати!

ІІ. Мотивація вивчення теми.

• Сьогодні у вас незвичайний урок, у якому об’єднались ваші два предмети – історія та математика!
• Виконуючи математичні дії та розв’язуючи задачі на обчислення площі прямокутника і квадрата, ви переконаєтесь у винахідливості козаків, дізнаєтесь про військову міць козацького війська.

ІІІ. Актуалізація опорних знань. Математика

– На попередньому уроці ми вивчили площу прямокутника і квадрата.

Пригадаємо:

• Що беруть за одиницю площі?
• Що потрібно дізнатися, щоб визначити площу фігури?
• За якими формулами обчислюють площу прямокутника і квадрата?
• Які одиниці площі ви знаєте?

Вступ до історії України

1. Хто такі українські козаки.

2. За що воювали козаки у XVI—XVII століттях.

3. Як ми вшановуємо пам’ять про українське козацтво.

ХТО ТАКІ УКРАЇНСЬКІ КОЗАКИ

• Перші відомості про українських козаків у писемних джерелах датують 1489 р.
• Козаки селилися за порогами Дніпра, тому дістали назву запорожці.
• Задля безпеки свої табори козаки обгороджували укріпленнями з рублених або січених колод. Звідси й пішла назва Січ.

• Перша Січ виникла 1556 р. на острові Мала Хортиця.
• Засновником Січі вважають Д. Вишневецького.

ІV. Застосування умінь і навичок з тем. Робота в групах

1. Розв’язування завдань, вправ і задач

Перша група

• Задача «Хортиця – колиска козацтва»

Хортиця — найбільший дніпровський острів. Вона завширшки сягає 2500 м, а в довжину має на 9500м більшу. Яка площа острова Хортиця?

Розв'язання:

1) 9 500 + 2 500 м = 12 000 (м) – довжина о. Хортиця;

2) 2500 × 12000 = 300 00000 (м²) = 30 (км²).

Відповідь. Площа острова Хортиця 30 км².

Друга група

• Задача «Рухома фортеця»

З’єднали козаки ланцюгами 36 возів і розмістили їх у вигляді квадрата. Яка площа такої рухомої фортеці, якщо довжина воза дорівнює 2 м ?

Розв’язання:

1) 36:4=9 (возів) – вміщує сторона квадрата;

2) 9 × 2 = 18 (м) - довжина сторони квадрата;

3) S= 18 ×18= 324 (м²) – площа фортеці.

Відповідь. Площа рухомої фортеці 324 м².

Третя група

• Задача «Чайка – козацький човен»

У верхній частині чайка мала ширину 4 м та довжину у 5 разів більшу за її ширину. Козаки зі зброєю займали у верхній частині човна три чверті площі. Скільки озброєних козаків поміщались у верхній частині чайки, якщо на одного козака потрібно 1м² ?

Розв'язання:

1) 4 ∙ 5 = 20 (м) – довжина чайки ;

2) 4 ∙ 20 = 80 (м²) – площа човна у верхній частині;

3) 80 : 4∙ 3 = 60 (м²) – займали озброєні козаки;

4) 60 : 1 = 60 (козаків) – перевозив човен.

Відповідь. Човен перевозив 60 козаків.

2. Виконання усних вправ

Перша група

• На Січі постійно було 50 гармат. Артилерія – дорога зброя, тому решту гармат зберігали у Військовій Скарбниці (Зміїній печері) у потаємному місці, як і коштовності. Під час війн у XV-ХVІ ст. гармата середнього калібру коштувала стільки ж як стадо з 442 корів, а один постріл такої гармати коштував як 9 корів.

Підрахуйте, у скільки корів обходилися козакам 50 гармат та один постріл із них.

Відповідь: 442×50×9= =22100×9=198900 (корів)

Друга група

Виконайте обчислення

• Починали будувати чайки близько 6 тис. козаків. За півмісяця 60 із них зводили один човен. Скільки готових човнів мали козаки за цей час?

Відповідь. Козаки виготовляли 100 човнів.

Третя група

Виконайте обчислення

• В одну чайку вміщалося 50–70 козаків зі зброєю і харчами. Кожний козак був озброєний двома рушницями і шаблею. За часів гетьмана Сагайдачного кількість чайок доходила до 300. Скільки козаків вирушало в похід на чайках та скільки в них було зброї?

Відповідь: 15–21 тис. козаків; 30–42 тис. рушниць,

15–21 тис. шабель.

3. Упізнайте за описом історичного діяча

Перша група

Походив із давнього українського княжого роду. Замолоду покинув батьківський маєток задля лицарської слави. На острові Мала Хортиця збудував фортецю – Запорізька Січ. (Дмитро Вишневецький)

Друга група

Родом з Львівщини. Здійснював морські походи проти турків і татар. Перетворив військо з партизанських загонів на регулярну армію. Суворо заборонив козакам пити горілку під час походів. У бою під Хотином був важко поранений.

(Петро Конашевич-Сагайдачний)

Третя група

Один з найвидатніших гетьманів України. Очолив національно-визвольну боротьбу українського народу проти Речі Посполитої. Знав багато іноземних мов. Козаки його поважали і любили. (Богдан Хмельницький)

4. Розв’язування задач

Перша група

Задача «Господарювання»

• Чи вистачить 100 кг гречки, щоб засіяти нею поле прямокутної форми зі сторонами 60м і 40м, якщо на 1 ар поля висівають 4 кг гречки?

Розв'язання:

1) 60∙40=2400 (м²)=24 (а) — площа поля;

2) 24∙4=96 (кг) — потрібна кількість гречки;

3) 100 кг>96 кг.

Відповідь. Так, вистачить.

Друга група

Задача «Господарювання»

• Козак Рябошапка посіяв огірки на грядці, довжина якої дорівнює 16 м, а ширина

12 м. Чи вистачить йому сім 100 – кілограмових бочок, щоб їх засолити, якщо з 1 м² він збирає 4 кг огірків?

Розв’язання:

1) 16 × 12=192 (м²) – площа грядки

2) 192 × 4 = 768 (кг) – зібрані огірки

3) 700 кг <768 кг

Відповідь. Ні, не вистачить.

Третя група

Задача «Козацький жарт»

• Зріст козака Крутивуса разом з шапкою 2 м, шабля вдвічі коротша, ніж зріст разом з шапкою, а кожен вус на 50 см довший за шаблю. Яку площу повинен мати дверний отвір, щоб козак Крутивус у шапці зміг вийти через нього, коли розправить свої вуса?

Розв'язання:

1) 2 : 2 = 1(м) – довжина шаблі;

2) 100+ 50 = 150 (см) – довжина одного вуса;

3) 150 ∙ 2 = 300 (см) = 3 (м) – ширина дверного отвору;

4) 2 ∙ 3 = 6(м²) — площа дверного отвору.

Відповідь: дверний отвір повинен мати площу 6м² .

6. Лото «МОЗАЇКА»

6. Вправа «Упіймай помилку»

Завдання для першої групи

• Козаки селилися на Півдні у Дикому степу. Слово «козак» означає полонена людина. Крім військової справи вони займалися, мисливством, рибальством, вправно будували човни, що називалися – «синиці». Від заснування Січі до наших днів минуло тисячоліття.

Завдання для другої групи

• Козаків, які збиралися у ватаги за порогами річки Дністер, називають запорожцями. Для боротьби з татарами козаки почали будувати козацькі фортеці – Січі. Історики налічують 5 Січей, які проіснували упродовж майже двох з половиною століть. Першу Запорозьку Січ збудував князь Дмитро Вишневецький у 1550-х роках на острові Велика Хортиця.

Завдання для третьої групи

• У 1640- 1648 рр. українське козацтво піднялося на національно- визвольну війну, яку очолив видатний гетьман Богдан Хмельницький. У роки війни було побудовано незалежну державу – Запорізьку Січ. На купюрі десять гривень зображено гетьмана Богдана Хмельницького.

V. Підсумок уроку

• Домашнє завдання.

1. Придумати задачу на обчислення площі прямокутника або квадрата із сюжетом, що стосується козацьких часів, зробити ілюстрацію до задачі.
2. Відповісти на запитання до § 14.

Якимівська  ЗОШ І-ІІІ ст.

Соловей Л.О.

 ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВ  НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

 Мета статті –  висвітлити особливості здійснення патріотичного виховання в процесі навчання математики в школі.

Головне завдання, що стоїть перед школою і кожним педагогом, - дати учневі належну і якісну освіту. Результати ЗНО – показник якості освіти, яку діти здобули у школі. Роль і значення математики неоцінні, безперервно зростають у сучасному житті. Найважливіше завдання школи з питань навчання математики – давати учням глибокі й міцні знання, прищеплювати навички й уміння застосовувати їх у житті, на практиці.

Життєва дорога підростаючого покоління прокладається в рамках загальноосвітньої школи – життєвого простору дитини, в якому вона не лише готується до життя, а й живе. Тому виховна робота на уроках математики планується так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника життя, гармонізації та гуманізації стосунків  між учнями та педагогами, школою і родиною. Тому, одним із засобів зацікавлення учнів математикою є добре продумана робота, яка має бути спрямована на реалізацію таких навчальних та виховних цілей: пробудження і розвиток  інтересу учнів   до математики; розширення і поглиблення знань учнів з програмового матеріалу; розвиток математичних здібностей в учнів; вироблення в учнів певних навичок науково-дослідницького характеру; формування математичної культури учнів; виховання високої культури математичного мислення; розвиток в учнів уміння самостійно і творчо працювати з навчальною і науково-популярною літературою; розширення і поглиблення уявлень учнів про практичне значення математики в техніці і практиці; розширення і поглиблення уявлень учнів про культурно -історичну цінність математики, про ведучу роль математичної школи у світовій науці; пропаганда математичних знань серед учнів.

Виховна робота на уроках математики, виходячи зі специфіки предмета, який оперує мовою цифр, формул, аксіом, теорем, є  особливою. Формувати відповідні навички та особистісні характеристики учнів   мені, як вчителю математики допомагають текстові задачі, складені на принципах загальнолюдських моральних норм: допомоги один одному, милосердя, доброзичливості.

Патріотичне виховання учнів під час навчання математики це – особистісно орієнтований педагогічний процес, спрямований на набуття учнями інтегративної якості, яка характеризує їх позитивне ставлення до Батьківщини та її полікультурності, усвідомлення власної причетності до українського етносу та національної спадщини, відповідальне ставлення до розвитку особистості та вибору ціннісних орієнтацій.

Готуючись до уроків, намагаюсь подати  матеріал так, щоб він пройшов через емоційну сферу учня, яку збуджують нестандартні уроки, проблемні ситуації, цікаві та ігрові моменти, історичні факти, поезія.

Шукаючи шляхи реалізації програм національного виховання учнівської молоді через предмет, дійшла певних висновків, що на уроках математики можна формувати не лише ціннісне ставлення до себе, до праці, а й до суспільства, до держави, до людей, до родини, до історичних, культурних надбань рідного краю, до мистецтва. Школа покликана формувати особистість на грунті історії, культури, традиціях свого народу та відповідно до загальнолюдських цінностей.

 Потрібно звертати увагу учнів на прізвища українських математиків, на їх внесок у розвиток математики. Знайомство зі знаменитими земляками виховує гордість за свою Батьківщину, рідний край. Одне з таких прізвищ – прізвище академіка Всеукраїнської  Академії Наук М.П. Кравчука, якого 1938 року безпідставно репресували і заслали на Колиму, де він і загинув. На його пам’ятнику в Києві написано девіз його життя: «Моя любов – Україна і математика». Учням бажано якомога більше розповісти про цього та інших справжніх патріотів України.

Михайло Кравчук (1892-1942)

Однією з яскравих зірок України на терені математики є академік Михайло Кравчук, який народився в Човниці на  Волині.   В 1910 р. він вступив на фізико-математичний факультет Київського університету Володимира, який закінчив через чотири роки з дипломом І ступеня. Потім — педагогічна діяльність, яка поєднується з науковими пошуками.

У 1924 р. він блискуче захистив докторську дисертацію "Про квадратичні форми та лінійні перетворення". Про результати дослідів Михайла Кравчука поінформовано того ж року. Його працею цікавляться видатні вчені Франції, Італії, Німеччини. Михайлові Кравчуку пропонують продовжити наукову діяльність у США, але вірний син України залишається на рідній землі. У 1929 р. Михайла Кравчука вибирають дійсним членом ВУАН. А потім він вісім років плідно працює над розв'язанням складних математичних проблем, одержуючи блискучі результати в галузі алгебри і теорії чисел, теорії аналітичних функцій, теорії ймовірностей, математичній статистиці. Зокрема, в теорії ймовірностей він увів многочлени біноміального розподілу, відомі у свідомій математиці як многочлени Кравчука. Не втратили й досі актуальності його дослідження з теорії аналітичних функцій, теорії диференціальних та інтегральних рівнянь, зокрема наближені методи їх розв'язування. Опубліковано більше 170 наукових праць М.Кравчука. 

     Михайло Остроградський    (1801—1862)

         На світовий рівень підняв математику українець Михайло Остроградський, який народився в с. Пашенна (нині Пашенівка) на Полтавщині. У 1817 p. M.Остроградський став вільним слухачем відділення фізичних та математичних наук Харківського університету, який блискуче закінчив у 1820 р.

Продовжував освіту в Парижі, де на його здібності звернули увагу видатні вчені того часу — П.Лаплас, О.Коші, С.Пуассон.

З 1828 р. працював у Петербурзі. Його мемуар "Про числення варіацій кратних інтегралів" ще за життя був перекладений німецькою та англійською мовами.

За видатні досягнення в галузі математичних наук М.Остроградського, чи не першого серед українців, обирають членом Академії наук у Нью-Йорку, Туринської академії, Національної академії . У Римі членом-кореспондентом Паризької академії наук, почесним членом багатьох наукових товариств і університетів. Він автор знаменитої формули, відомої в математичному аналізі як формула Остроградського – Гаусса.

             Микола Боголюбов   (1909—1993)

Україна по праву може пишатися таким своїм вихованцем, як академік Микола Боголюбов. Народився він у Нижньому Новгороді, але через рік сім'я переїхала в Україну. До 1918 р. жив у Києві. Під час громадянської війни доля закинула родину Боголюбових до с.Велика Круча Полтавської обл., де Микола закінчив семирічку.

Після повернення родини до Києва вивчав самостійно курси вищої математики та фізики.

Тринадцятирічному хлопцеві, з огляду на його здібності, дозволяють відвідувати лекції в Київському університеті, а з 1923 р. його заняттями з математики керує відомий учений Микола Крилов.

У сімнадцять  років Микола  Боголюбов мав уже такі результати з теорії варіаційного числення, за які йому присудили кандидатський ступінь, а Болонська академія наук (Італія) відзначила спеціальною премією. Докторський ступінь йому присвоїли через два роки без захисту дисертації спеціальним рішенням Пленарного зібрання ВУАН за поданням академіка Дмитра Граве.

У 1928—1973 pp. працював в АН УРСР, 1936—1950 pp. — професор Київського і Московського університетів, а з 1949 р. працював у Математичному інституті ім. Стеклова АН СРСР, одночасно в Об'єднаному інституті ядерних досліджень.

За видатні заслуги в розвитку математики, механіки, теоретичної фізики, академік Микола Боголюбов удостоєний звання двічі Героя Соціалістичної Праці (1969, 1979), лауреата Ленінської (1958) та трьох Державних премій СРСР (1947, 1953, 1984).

Якимівська  ЗОШ І-ІІІ ст.

Соловей Л.О.

Згідно з Державними стандартами другого покоління і програмою з математики для 6 класу, в основу побудови змісту й організації процесу навчання математики у 6 класі покладено компетентнісний  підхід. Це означає, що, одержуючи математичну підготовку, учні мають здобути не лише знання й уміння суто предметного характеру, але й досвід його практичного застосування, значно розвинути природне математичне бачення та інтуїцію, набути первинних навичок і вмінь несуперечливо доказово міркувати, навчитися обирати кращий шлях для розв'язання певної проблеми в умовах їх варіативності.

Завдання по темі: «Подільність натуральних чисел»

Завдання 1. Шкільний автобус розрахований на 32 місця.

1)    Скільки школярів могло їхати до школи у вівторок, якщо це число ділиться і на 5, і на 3?

2)    Скільки школярів могло їхати до школи в середу, якщо це число є спільним дільником чисел 125, 75 і 50?

3)    Скільки школярів могло їхати до школи в п'ятницю, якщо це число ділиться і на 5, і на 2?

Завдання 2. Дно коробки цукерок має форму прямокутника розміром 15×15 см. Будемо вважати, що між цукерками немає вільного місця.

      1)Яку найбільшу кількість цукерок можна покласти в таку коробку, якщо цукерки мають форму квадрата зі стороною 2 см?

      2) Яку найбільшу кількість цукерок можна покласти в таку коробку, якщо цукерки мають форму прямокутника зі сторонами 3 см і 2 см?

      3) Яких розмірів мають бути цукерки квадратної форми, щоб у таку коробку їх помістилося рівно 25 штук і не залишилося вільного місця?

      4) По скільки цукерок трьох різновидів можна покласти в коробку, якщо числа, які виражають кількості цих цукерок, є різними дільниками числа 60, а загалом є 50 цукерок?

Завдання по темі: «Відношення та пропорція»

Завдання 1. Відстань між Києвом і Черкасами автобус долає за 3 год, рухаючись зі швидкістю 65 км/год.

1)       Яку відстань подолає автобус за перші дві години руху, якщо його швидкість буде сталою?

2)       За скільки годин автобус подолає відстань між Києвом і Черкасами, рухаючись зі швидкістю 60 км/год?

Завдання 2. Яблука відносяться до дуже корисних продуктів. Вони містять різноманітні мікроелементи, вітаміни,невелику кількість аскорбінової кислоти,органічних кислот, досить багато пектину і клітковини. Середнє яблуко масою 150 г містить близько 15 г природного цукру.

1)  Яку масу природного цукру в середньому містить 2 кг яблук?

2)  Скільки яблук в середньому містять 300 г природного цукру?

Європейські вчені вважають, що денна норма вживання цукру для здорової дорослої людини становить близько 60 г.

3)    Скільки яблук потрібно з'їсти протягом доби одній людині, щоб поповнити денну норму цукру?

Вміст природного цукру в бананах становить близько 12℅ їхньої маси.

4)    Скільки бананів масою 250 г потрібно з'їсти протягом доби, щоб поповнити денну норму цукру?

5)    Що краще з'їсти для поповнення денної норми: 2 яблука, чи 2 банани, чи яблуко й банан?

Завдання 3. Для школярів, які навчаються в першу зміну, потрібний такий режим харчування:

1-й сніданок удома (7-8 год) - 20℅ калорійності добового раціону;

2-й сніданок у школі (10-11 год) - 20℅ калорійності добового раціону;

Обід удома або в школі (13-15 год) - 35℅ калорійності добового раціону;

Вечеря вдома (19-20 год) - 25℅ калорійності добового раціону;

Розрахуйте кількість калорій на кожний прийом їжі, якщо відомо, що діти віком 11-12 років мають одержувати близько 2900 ккал на добу.